10.06.2017 року в законну силу вступив закон "Про споживче кредитування". Було досить багато обговорень, критики та відгуків щодо даного закону.

Як і у всіх інших законодавчих актів у даного закону є як позитивні так і негативні сторони.

Закон було створено на базі ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" та постанови НБУ № 168. Проте в даному законі деякі терміни набули більш чіткого визначення. Надано визначення кредитного брокера - юридичної особи або фізичної особи-підприємця, яка виступає посередником між споживачем та кредитором, та має право на оплату наданих послуг.

Розділ ІІ даного закону чітко регламентує порядок надання інформації до укладання кредитного договору та розкриття інформації у договорі споживчого кредитування. Регламентовано також і документ в якому повинна міститись інформація, яка дається споживачу перед укладанням кредитного договору - це паспорт споживчого кредитування. Цей документ є обов'язковим для кредитних установ та повинен бути переданий споживачу. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту обов'язково повинно підтверджуватись підписом позичальника. Статтею 9 встановлено, що споживач має самостійно знайомитись з інформацію на сайті кредитора. Як намене така позиція законодавця порушує права великої кількості споживачів, які не мають можливості самостійно знайти необхідну для свідомого вибору інформацію в інтернеті.

Нажаль ми так і не побачили в даному законі жодного пункту щодо невиправданих комісійних винагород за дії, які не є послугою для споживача, тому знову кредитори отримали можливість встановлювати так звані "приховані комісії". 

Позитивним моменто є чітко регламентовані ст. 21 норми нарахування штрафних санкцій при простроченні сплати кредиту. Так пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період, за який сплачувалась пеня, та не може перевищувати 15% суми простроченого платежу, граничний розмір пені не може бути вищий 50% суми, одержаної в кредит і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Нарешті законодавець встановив справедливий порядок черговості зарахування коштів в разі недостатності суми здійсненого платежу : спочатку прострочений кредит та відсотки, потім поточні сума кредиту та проценти і в останню чергу неустойка та інші платежі (ст. 19).

Також в разі відмови кредитодавця від надання кредиту споживач має право отримати безоплатно інформацію щодо відмови, в тому числі в письмовому вигляді.

Дія даного закону розповсюджується на договори, укладені після вступу його в законну силу.

 

​

​

​