Рішення Верховного Суду від 06.09.2017 року по справі № 531/648/15-стосується пунктів кредитного договору, якими встановлено нарахування комісійної винагороди, плати за обслуговування та інших щомісячних витрат по кредиту, які не відносяться до відсоткової ставки за позикою.
Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів, які не є послугою у визначенні цього Закону, є НІКЧЕМНОЮ. Послугою, у розумінні ЗУ "Про захист прав споживачів" є діяльність виконавцяз надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними. Саме даними нормами законодавства вмотивоване рішення суду, щодо недійсності пункту договору про сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту.
Крім того, суд зауважив, що той факт, що суд першої інстанції визнавши зазначений пункт договору недійсним, не звернув уваги на положення статті 215 ЦК України, на правильність судового рішення в цій частині не впливає.
